Поліграф. Правові аспекти.

Полиграф

В той час, коли наша держава активно втілює в життя різні методи боротьби з корупцією та запроваджує новітні форми протидії злочинності актуальності набуває необхідність розширення сфери поліграфних досліджень. Широкого використання поліграфні пристрої набули під час досудового слідства, що, в свою чергу, допомогло встановити осіб,
причетних до вчинення тих чи інших злочинів. Ефективність застосування поліграфа на досудовому слідстві було також доведено слідчою практикою в багатьох країнах. Проте, парадоксально, що за умов такої ефективності поліграфа це питання до цього часу залишається законодавчо не врегульовано. Отже, як в правовому полі оформити роботу поліграфолога за допомогою якого захистити свій бізнес щоб у подальшому мінімізувати проблеми у вашій компанії?

З поліграфологом не обов’язково укладати трудовий договір, а достатньо заключити договір про надання послуг в якому визначити необхідний обсяг робіт, ціну, місце проведення, а у разі, якщо ці умови змінні просто визначити, що такі умови будуть визначатися окремими заявками чи замовленнями до такого договору. Також, у договорі необхідно передбачити умови конфіденційності. Щоб упевнитися в достатній кваліфікації спеціаліста запитайте у нього документи, що підтверджують його рівень освіти (це диплом про вищу освіту, сертифікат про закінчення курсу підготовки поліграфологів, посвідчення поліграфолога). Не зайвим буде перевірити чи внесений такий спеціаліст до Єдиного реєстру поліграфологів України.

Найчастіше поліграфологів запрошують для перевірки та підбору кадрів на підприємство, особливо якщо сфера діяльності такого підприємства пов’язана з фінансами та товарно-матеріальними цінностями або касово – апаратним обслуговуванням але поліграфолог необхідний і у разі проведення внутрішнього службового розслідування або для
тестування наявного персоналу компанії. Звичайно, за відсутності законодавчого врегулювання діяльності поліграфологів та за умови заборони втручання в особисте життя особи не можливо примусити будь-кого проходити тестування на поліграфі але якщо вже ви отримали таку згоду, то варто її юридично оформити щоб уникнути в подальшому непорозумінь. Особа, яка буде залучатися для проходження тестування має підписати згоду на проходження такого тестування, а також згоду на оброблення персональних даних.

Варто готуватися до великої хвилі перевірок та обшуків

Як вже всім відомо, Кабінет Міністрів України скасував дію мораторію на перевірки, а саме КМУ сформовано перелік державних органів, на які не поширюється Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». До такого  привілейованого переліку увійшли:

    • органи державного ринкового нагляду;
    • сфери ветеринарної медицини, карантину та захисту рослин;
    • санітарного нагляду;
    • Держспецзв’язку;
    • Держлікслужби;
  • Держгеонадра;
  • Держгеокадастр;
  • ДСНС.

 

Також привертає увагу й нещодавно опубліковані Судово-юридичною газетою статистичні дані щодо поданих на розгляд слідчим суддям клопотань, скарг, заяв під час досудового розслідування. Порівнюються 2012 та 2017 роки.

Так  в 2012 році слідчі звертались до суду з клопотаннями щодо проведення обшуків 2 645 разів, а щодо тимчасового доступу до речей і документів 10 152 раза.

В 2017 році клопотань щодо обшуку скеровано 118 884, а щодо проведення тимчасового доступу до речей і документів 257 744.

У порівнянні цих років кількість звернень слідчих до суду збільшилося в 45 та 25 разів відповідно.

Слід наголосити і на тому, що у 2012 році  зареєстровано приблизно 447 тисяч злочинів, у 2017 році приблизно 496 тисяч злочинів. Як вбачається, кількість злочинів збільшилось на 1,1 рази або приблизно на 10 %.

З вищевикладеного вбачається, що слідчі органи показують зростаючу динаміку та власний інтерес до проведення дій, спрямованих на вилучення майна або створення для осіб вкрай стресових ситуацій. Зазначене може бути спрямовано на збір фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження, або на вимагання банального хабаря.  Однак, в будь-якому разі вже слід готуватися до такої хвилі.

 

Законопроектом від Мінекономрозвитку пропонується звільнити роботодавців від обов’язку подавати повідомлення про прийняття на роботу працівника

2 березня 2018 року Мінекономрозвитку оприлюднило проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні”.

Як зазначено у пояснювальній записці, зміни вносяться з метою “поліпшення інвестиційного клімату України за напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології рейтингу Doing Business”.

 

Що пропонується законопроектом?

1) Звільнити роботодавців від обов’язку повідомляти ДФС про прийняття працівника на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором.

Згідно з передбаченими змінами, працівника не можна буде допускати до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Якщо інформація про прийнятого працівника не була відображена у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний протягом 1 робочого дня після спливу граничного строку подання такого податкового розрахунку повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.

 

2) Внести зміни до КУпАП щодо захисту прав акціонерів. Зокрема, передбачити:

  • відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами (штраф у розмірі від 100 до 500 н.м.д.г.з позбавленням права займати будь-які посади в органах управління господарських товариств);
  • включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;
  • поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства;
  • розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю.

 

3) У Господарському процесуальному кодексі України передбачити можливість витребовування категорії доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного витребовуваного документа).

Уточнено, що сторона має право подати клопотання про витребування групи документів як доказів. У клопотанні про витребування групи документів як доказів зазначаються відомості, передбачені частиною другою цієї статті, а також ознаки, за якими відповідну групу документів може бути ідентифіковано.

 

4) У Цивільному кодексі України передбачити зміни у сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань:

  • зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна – об’єкту забезпечення;
  • кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань;
  • об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);
  • боржникам надаються певні гарантії, які б дозволяли зменшити ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами;
  • статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання.

 

5) У сфері будівництва (зміни до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”):

  • виключається можливість здійснення архітектурної діяльності особами, які не здобули вищої освіти за необхідним напрямом професійної атестації;
  • встановлюється швидка та прозора процедура присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна;
  • скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.

 

6) У сфері взаємовідносин держави та суб’єктів господарювання виключається необхідність застосування печаток суб’єктами приватного права, які не виконують публічні (делеговані) повноваження.

 

7) У сфері відновлення платоспроможності та банкрутства:

  • встановлюється перехід повноважень зборів кредиторів та комітету кредиторів до мажоритарного кредитора;
  • надається можливість позасудового звернення стягнення на заставлене майно у випадку встановлення судом у справі про банкрутство наявності вирішального впливу кредитора, вимоги якого забезпечені заставою.

 

8) У сфері правочинів з нерухомістю виключається можливість безпідставного витребовування експертної грошової оцінки земельної ділянки під час нотаріального посвідчення договорів про відчуження такої земельної ділянки, які укладаються між юридичними особами.

 

У разі прийняття цього Закону, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.