IX Щорічна конференція юрисконсультів

КИЇВ – 20 квітня 2018 року. Завершила свою роботу IX Щорічна конференція корпоративних юристів (юрисконсультів), що об’єднала під одним дахом корпоративних юристів і зовнішніх консультантів, суддів ВС, очільників державних органів та установ і лідерів юрринку.

Детальніше про Конференцію можна дізнатися тут.

Поверніть незаконно утримані податки з пенсії

Повернення пенсії

Рішенням  Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі № 1-6/2018 положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Саме зазначене рішення Конституційного суду надає Вам можливість повернути   незаконно утримані податки, які нараховувались на Вашу пенсію починаючи з 01.07.2014 року.

З початку нам необхідно визначитись з розміром податків, які Ви можете повернути. Слід враховувати, що податки нараховувались на пенсії, які в 2014 році перевищували 10 000 грн, в 2015 – 3 654 грн., 2016 – 4 134 грн., 2017 – 12 470 грн. Для цього Вам необхідно зазначити розмір Вашої пенсії у нижченаведених формулах:

Отже, ми розрахували кількість грошей, які можна повернути. Надалі Вам необхідно звернутись до пенсійного фонду задля отримання довідки про суму нарахованої та фактично сплаченої пенсії за період з 01.07.2014 по 27.02.2018  з наведенням її детального розрахунку в тому числі суму утриманих податків. Зразок довідки можна завантажити тут.

 

Оскільки Пенсійний фонд України в жодному разі не здійснить Вам повернення грошей, тому слід звертатись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.  

При зверненні до суду слід врахувати вартість судового збору, який розраховується виходячи з ціни позову. Так, при стягненні суми коштів до 704 800 грн. сума судового збору складатиме 704 грн. 80 коп (1% ціни позову та не менш ніж 704 грн. 80 коп). Кошти, витрачені на судовий здір, повертаються Вам при задоволенні позовних вимог.

У разі наявності питань наша команда фахових юристів готова надати вам безкоштовну правову допомогу у робочий час. Зв’яжіться з нами.

 

Останні зміни у примусовому виконанні рішень та загальні тенденції

реформа примусового виконання рішень

Так нещодавно було прийнято Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», який був необхідний для успішного впровадження Міністерством юстиції розробленої реформи примусового виконання судових рішень, то наразі введено інститут приватних виконавців та запроваджена змішана система примусового виконання рішень.

Після прийняття модернізованого Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження», до минулої редакції цього ж закону, також були внесені деякі доповнення та зміни, головною метою котрих було значне посилення відповідальності з боку боржника та одночасне зменшення у бік мінімізації можливого впливу  державного виконавця на перебіг процесу виконання у частині надання потенційних переваг будь-яким сторонам виконавчого провадження, безпідставного повернення виконавчих документів без прийняття їх до виконання та загального затягування термінів виконання.

Існуючи проблеми у процедурній частині виконавчого провадження, відповідно до наявних реалій, варто розділити на декілька основних напрямки.

Передусім, це очевидна наявність законодавчих чинників, унеможливлюючи належне виконання деяких категорій рішень ще на нормативному рівні та у цілому значно зменшуючи ефективність примусового виконання. Деякими нормативно-правовими  актами встановлені чіткі мораторії щодо звернення майнового стягнення для певних категорій боржників.

По-друге, наявні проблеми щодо своєчасного та швидкого отримання достовірних даних про боржника та його джерел отримання доходу, загального майнового стану шляхом  забезпечення безпосереднього доступу виконавця до потрібних реєстрів, де міститься необхідні данні, у тому числі і с правами реєстратора, з метою обтяження майнових прав чи виявленого майна з метою забезпечення належного виконання рішення.

Згідно з вимогами ст.18 ч.5 профільного закону, чітко означено право на безпосередній доступ виконавця до необхідних даних про боржників, їх коштів та доходів (конфіденційна частина також), про які вказано у державних реєстрах і базах, насамперед електронних, та майна у цілому. Зазначається, що у державного виконавця є безпосередній доступ тільки до тих даних, що внесені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Також він може направляти та одержувати у електронному форматі дані від органів ПФУ та ДФС щодо наявності доходів у боржника та рахунків у банках. Проте існує надзвичайно складне питання щодо отримання даних про:

  • нерухоме майно, право власності на яке було оформлено ще до 2003 року.
  • річкові та морські судна, так як дані про них є виключно у Судновій книзі України та Державному судновому реєстрі України, які ведуться тільки в паперовому форматі, а тому для отримання необхідних даних державний виконавець змушений направляти запити у письмовій форму до органів, як займається реєстрацією річкових та морських суден.
  • ідентифікаційний податковий номер боржника, так як у державного виконавця немає можливості направляти потрібні запити до органів ДФС через автоматизовану систему задля оперативного отримання необхідних даних.
  • техніку сільськогосподарського призначення, так як наявна автоматизована система не дає змогу здійснювати взаємний обмін даними з Держспоживслужбою, яка, власне, і веде потрібний реєстр.

Для забезпечення оперативного отримання потрібних даних щодо боржника, виникає потреба розширення безпосереднього доступу до Реєстру довіреностей чи інших реєстрів з метою з’ясування побіжної інформації про майно боржника. Маючи змогу одразу після відкриття виконавчого провадження отримувати необхідний обсяг даних про боржника, залишиться лише проблема дотримання вказаних у Законі термінів прийняття рішень або ж вчинення виконавчих дій, враховуючи особливості конкретного рішення, яке, відповідно, потрібно примусово виконати.

Зауважимо, що вся діяльність у області примусового виконання рішень загалом достатньо законодавчо врегульована. Приватні та держвиконавці мають користуватися ідентичними процесуальними нормами, мають однакову сферу відповідальності і фактично спільні обов’язки та права. Виключення тільки у комерційних засадах діяльності приватних виконавців. Проте, до важливих переваг для приватних виконавців слід віднести саморегулювання ними навантаження, яке можна корегувати у питанні кількості виконавчих документів, наявних на виконанні, та спроможність користуватися допомогою помічників.

Проте, варто зауважити, що за минулі роки знизилось і навантаження на держвиконавців. Ця тенденція пояснюється об’єктивними причинами. Передусім, це зменшення кількості виконавчих документів через суттєве зменшення кількості винесених судових рішень та обов’язковістю сплати авансу стягувачами, що передбачається профільним законом «Про виконавче провадження» ст. 26,  та необхідністю, якщо порівнювати з минулою редакцією закону, сплати виконавчого збору боржником.

Отже, варто зауважити, що всебічна автоматизація виконавчого процесу, у найближчій перспективі, повинна призвести до звуження межі області конкуренції поміж приватними виконавцями та державними. Через наявні обставини, будуть звертати уваги насамперед на професійний рівень конкретного виконавця, терміни та якість виконання конкретних виконавчих дій. Підсумовуючи, наявність альтернатив для стягувача позитивно вплине у цілому на загальний розвиток усієї системи примусового виконання.